Привіт! Мене звати Вікторія. Недавно мені минуло 2 рочки і поки що це мій перший блог. Роботу за комп`ютером я освоїла з п`яти місяців. Певно то гени. У рік уже успішно почала набирати тексти на клавіатурі. Правда, тато відмовляється їх перекладати на зрозумілу для дорослих мову. Нічого. Хай тоді пише їх сам під мою диктовку.
Отже, почнемо! Народилась я 28 лютого 2008 високосного року. І встигла вчасно. Ох вже це 29 число. Хто ж хоче мати день народження раз на чотири роки. Уже 6 берзня я стала випускницею 1-го пологового будинку, що у Львові.
Хоч преса і обділила мене увагою, але у лютому 2008 року я була чи не найбільшою серед усіх хлопчиків і дівчаток пологового будинку. Мій зріст становив 57 см, вага - 4,6 кг.
Від народження ми з мамою співаємо дуетом. А репетиції розпочались на п`ятому місяці.
А я піду за синє море, за о-океан...
А ще від самого народження я навчилась чарівно посміхатись.
Мені минуло вже днів сім, дарую посмішки усім
Денне світло для мене є ще надто яскравим.
Сонце світить просто в очі, не можу дивитись...
Майже весь свій час я проводжу у мами на руках.
Я не сплю і не дрімаю, думу я свою гадаю
Коли мама відволікається, я вимагаю уваги.
Мамо! На мене дивись!
Сон у моєму житті відіграє колосальну роль. Говорю Вам це...
... кладучи руку на серце.
А коли хтось старається потривожити мій сон, я говорю
свою улюблену фразу:
Тихіше, друзі, трішки тихіше...
І накінець, якщо по-секрету,...
... інколи мене називають маленьким ведмедиком.
Більше про себе я розповім у наступному дописі. До зустрічі! Па-па!